- підкреслено
- Присл. до підкреслений 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підкреслено — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
бруталізм — у, ч. Один з напрямів сучасної архітектури, що характеризується підкреслено важкими формами, оголеними конструкціями … Український тлумачний словник
загравати — I заграю/, заграє/ш і рідко заграва/ю, заграва/єш, недок. 1) Жартами, компліментами підкреслено виявляти захоплення ким небудь; залицятися до когось. 2) перен. Догідливо, лицемірно підлещуючись, домагатися ласки, прихильності в кого небудь. II… … Український тлумачний словник
лицар — я, ч. 1) іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово дворянського стану. || Воїн з важким озброєнням і спорядженням. 2) іст. Вільний козак запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. 3) перен.… … Український тлумачний словник
лицарський — а, е. 1) іст. Стос. до лицаря. 2) перен. Вихований і підкреслено чемний; благородний (у 1 знач.). Лицарський вчинок … Український тлумачний словник
офіційний — а, е. 1) Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою особою; урядовий, службовий. || Який представляє уряд, виражає погляди уряду, урядових установ. || Виданий урядовою установою. || Повідомлений, оголошений… … Український тлумачний словник
пан — I а, ч. У давньогрецькій міфології – бог лісів; пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів; у римській міфології – Фавн. II а, ч. 1) Поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл … Український тлумачний словник
панич — а/, ч. 1) Молодий неодружений син пана, пані (у 1 знач.). || перен., ірон., зневажл. Молода людина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2) Неодружений молодий чоловік, що належав … Український тлумачний словник
пані — невідм., ж. 1) Заміжня поміщиця в старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл. Жінка, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2) Особа жіночої … Український тлумачний словник
панна — и, ж. 1) Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл. Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими… … Український тлумачний словник